Криза починається з подій, які спершу можна сприйняти як окремі провокації. Біля британських берегів з’являється російське судно, виникають проблеми з важливою інфраструктурою, а потік суперечливої інформації дедалі більше ускладнює оцінку ситуації. Кабінет має визначити, де проходить межа між тиском і прямим нападом, чи потрібно звертатися до механізмів НАТО та якою має бути відповідь, щоб не спровокувати ще більшу ескалацію. Поки політики, дипломати й військові сперечаються про можливі наслідки, сценарій підкидає нові удари й змушує їх діяти з неповними даними. З кожним етапом ризик помилки зростає, а навчальна «гра» дедалі більше нагадує справжню надзвичайну ситуацію.
«Військова гра» (2026) — британський телевізійний експеримент на межі документалістики, політичної драми та військового трилера. Sky зібрав у закритому кризовому центрі колишніх міністрів, дипломатів, військових командувачів і представників розвідки та запропонував їм пройти вигадану, але максимально наближену до реальності кризу. Серед учасників — Майкл Гоув, Нікола Стерджен, Пенні Мордант, Гаррієт Гарман, Саїда Варсі, колишній посол Кім Даррок і генерал Річард Барронс. Проєкт виник після успіху подкасту Sky News «The Wargame», а під час підготовки автори консультувалися з військовими та науковцями, щоб відтворити механіку ухвалення державних рішень. Глядачеві показують не готову виставу, а послідовність реакцій на нові розвіддані, телесюжети, кібератаки й змодельовані воєнні події.