Посеред ночі Морой отримує дзвінок від свого боса і чує наказ, сперечатися з яким не звик: потрібно проїхати сотні кілометрів із Багіо до Маніли за кількома особистими речами. Начальникові, який проводить час із коханкою, терміново знадобилися дорога футболка та таблетки. Водій вирушає в дорогу, але монотонна нічна поїздка швидко звільняє місце думкам, від яких він зазвичай намагається відгородитися. Перед ним виникають фрагменти розмов, обличчя знайомих шоферів, образ Бренди та епізоди з життя господаря, про які сторонні люди нічого не знають. Морой роками перебував зовсім поруч із розкішшю, впливом і чужими секретами, але весь цей час залишався лише людиною за кермом. Дорога змушує його по-новому побачити звичні стосунки між тим, хто наказує, і тим, хто виконує. До моменту повернення просте нічне завдання стає для нього своєрідною межею, після якої колишнє сприйняття себе й свого господаря вже неможливо повернути.
«Доручення» (2024) — філіппінська кримінально-психологічна драма Домініка Бекарта, побудована як незвичайне роуд-муві про владу, гроші та людей, які роками залишаються непомітними поруч із заможними господарями. Літературною основою стало оповідання письменника Анджело Лакуести, який сам адаптував його для екрана. Мороя зіграв Сід Лусеро, а роль його таємничого роботодавця дісталася Арту Акуньї. Картина була учасником Cinemalaya Independent Film Festival 2024, а пізніше отримала міжнародну прем'єру на Rotterdam IFFR у програмі Bright Future. Особливу атмосферу створює операторська робота Стівена Евангеліо: нічні дороги, салон автомобіля й уривки міських пейзажів стають майже окремими персонажами історії. Сам режисер також займався монтажем, тому оповідь навмисно рухається між сьогоденням, спогадами та майже сюрреалістичними видіннями.