Покинута лікарня Вілшир давно не приймає пацієнтів. У її палатах залишилися старі медичні меблі, манекени та обладнання, а довгі коридори перетворилися на справжній лабіринт. Саме сюди приходить на роботу Едвард, колишній солдат, який має провести перше нічне чергування. Разом із досвідченішим охоронцем Лестером він обходить будівлю, знайомиться з її плануванням і намагається звикнути до незвичної тиші.
Спочатку все обмежується підозрілими звуками та дрібними незрозумілими випадками. Проте ситуація швидко змінюється, коли охоронці помічають, що деякі предмети переміщуються самі собою, а порожні приміщення не такі вже й безлюдні. Поява небезпечного порушника лише ускладнює становище. Поступово чоловіки дізнаються, що минуле цієї лікарні пов'язане з моторошними експериментами, наслідки яких, можливо, нікуди не зникли. Коли страх починає впливати на їхні рішення, відрізнити реальну загрозу від власних підозр стає дедалі важче. А відеозаписи, що збереглися після зникнення одного з охоронців, лише додають запитань до загадкової історії.
«Лазарет» (2026) — незалежний американський горор про нічну зміну в покинутій психіатричній лікарні, де звичайні правила безпеки виявляються безсилими перед незрозумілими явищами. Режисер Ніколас Пінеда обрав формат found footage, побудувавши історію навколо записів нагрудної камери та системи відеоспостереження. Стрічка стала його дебютом у повнометражному кіно й створювалася невеликою командою незалежних кінематографістів. Сценарій підготувала Кеті Крауланд, головного персонажа зіграв Пол Сайр Лі, а його напарника — Марк Ентоні Вільямс. Серед інших виконавців — Даніель Кеннеді та Корінна Вагнер-Сміт. Зйомки відбувалися в Лос-Анджелесі, а оператор Дональд Нам використав обмежений простір лікарняних приміщень для створення постійного відчуття небезпеки. Фільм демонстрували на фестивалі FrightFest у Великій Британії, а 2 жовтня 2026 року він вийшов на стримінговому сервісі Shudder.