Для більшості людей двадцять п'ятий день народження — привід зібрати друзів і добре провести час. Су А також хоче звичайного свята, особливо після років, проведених у постійному страху. З раннього дитинства вона здатна бачити мертвих, тому нерідко стикається з речами, яким оточення не знаходить пояснення. Коли друзі пропонують відсвяткувати на віддаленому острові, дівчина погоджується, сподіваючись відпочити від повсякденних переживань.
Та невдовзі безтурботна атмосфера зникає. Нещасний випадок забирає життя одного з учасників поїздки, залишаючи компанію в стані шоку. Найстрашніше починається після трагедії, коли ті, хто вижив, відчувають присутність чогось невидимого. Су А першою усвідомлює, що поряд із ними перебуває дух загиблого, який не збирається залишати друзів у спокої.
Колишні веселощі змінюються панікою. Надприродна сутність дедалі агресивніше переслідує трьох уцілілих, а кожна спроба знайти безпечне місце лише посилює відчуття пастки. Єдиною надією стає людина, яка вміє протистояти злим духам. Проте навіть допомога екзорциста не гарантує, що всі зможуть повернутися додому.
«Астрал. Шепіт привиду / Рапсодія мертвих» (2026) — містичний горор виробництва Південної Кореї, поставлений Кім Хьон Джуном за власним сценарієм. Історія поєднує тему спілкування з духами, ізольоване місце подій і мотив помсти після смерті. У фільмі зіграли Лім До Хва, Анупам Тріпаті, Кім Хе На, Юн Джун Вон, Сон Син Хьон та Кім Бьон Чхун. За візуальне оформлення відповідав оператор Кім Де Сон, а музичний супровід створив Сок Син Хі. Стрічка має досить короткий хронометраж — близько години двадцяти хвилин. Її міжнародний прокат охопив кілька азійських країн, а 8 жовтня 2026 року картина з'явилася в російських кінотеатрах. Попри прокатну назву, фільм є окремою корейською історією, а не частиною американської франшизи «Астрал».