Історія починається з травня 2005 року, коли Наталі Голловей, вісімнадцятирічна випускниця з Алабами, зникає на Арубі в останню ніч випускної поїздки. Її мати летить на острів і майже одразу вказує на головного підозрюваного — сина місцевого бізнесмена, чия сім’я має зв’язки й гроші. Далі — роки, коли справа то оживає, то затихає: підозрюваний виходить на свободу, ФБР долучається до розслідування, а Бет їздить між США та Арубою, зустрічаючись із детективами, журналістами та політиками. Кульмінація настає у 2023 році, коли ван дер Слоот, уже засуджений за інший злочин, зізнається у вбивстві в рамках угоди про визнання вини. Але серіал не робить із цього полегшення: він показує, що зізнання — це не кінець, а ще один етап, і що питання, які залишилися, вже ніколи не матимуть відповіді.
«Зникла: Наталі Голловей» (2026) — це документальний серіал, який Netflix випустив 4 листопада, і який цікавий насамперед тим, як він поводиться з матеріалом. Замість того щоб переказувати новинну хроніку, режисерки Дені Слоун і Метью Галкін будують оповідь навколо Бет Голловей, і це змінює оптику: глядач бачить не «справу», а людину, яка двадцять років живе з однією метою. Серіал виробництва Story Syndicate (продюсери — Ліз Гарбус, Ден Коган, Джон Бардін, Дені Слоун і Томмі Коріале) обіцяє «повну, остаточну історію», і справді додає речі, яких не було в публічному полі: записи ФБР, на яких Йоран ван дер Слоот намагається вимагати 250 тисяч доларів, аудіо з поліграфа та інтерв’ю з колишнім заступником начальника поліції Аруби Герольдом Домпігом. Окрема деталь, яка багато говорить про підхід: Бет від самого початку підозрювала ван дер Слоота, і серіал показує, як ця інтуїція поступово перетворюється на доказову базу — не через чудо, а через роки наполегливості.