Ріші повертається до рідного Деванчала з дружиною Мамтою на свято Чхатх, сподіваючись швидко залагодити справи зі спадщиною й поїхати назад до Мумбаї. Їхній шлюб тріщить по швах після втрати дитини шість років тому, і поїздка мала стати якщо не лікуванням, то хоча б паузою. Але в селі все підпорядковане одному правилу: ліс після заходу сонця — територія богині Ван Деві, і туди не ходять. Коли віл сусіда тікає в хащу, Ріші, який не вірить у жодних богів, іде слідом і повертається неушкодженим. Для місцевих це знак: він — нащадок царя, якому богиня дарувала право входити в ліс. Для самого Ріші це просто збіг, але коли ділок Діпак вирішує прокласти через ліс дорогу і заради священного браслета вбиває власного батька, збіги закінчуються. Темна сила, яку стримувала границя, виривається назовні, і Ріші виявляється єдиним, хто може зупинити хаос — якщо зуміє повірити в те, що раніше вважав вигадкою.
«Вваан: Сила лісу» (2026) — індійський фентезійний бойовик режисера Діпака Кумара Мішри, знятий за сценарієм Арунабха Кумара. Головні ролі виконали Сідхартх Малхотра і Таманна Бхатія, а також Суніл Гровер, Маніш Пол, Швета Тіварі, Ануп Соні та Судбха Арья. Прем’єра відбулася 25 вересня 2026 року, тривалість — 2 години 17 хвилин, а виробництвом займалися Balaji Motion Pictures, TVF і 11:11 Productions. В основі сюжету — реальна легенда храму Ван Деві в Біхарі, яку Арунабх Кумар вивчав особисто, спілкуючись із жерцями та місцевими жителями. Фільм знімали в Біхарі, а візуальним директором і оператором виступив Ману Ананд, відомий роботою з атмосферними локаціями. Окрема деталь, яка виділяє картину: Діпак Кумар Мішра, який прославився тонким побутописанням у «Панчаяті», тут свідомо пішов у великий жанр, і це рішення критики називали одночасно сміливим і ризикованим.