Четверо друзів із передмістя Вікторвілла звикли до спокійного ритму літніх канікул, поки їхні шляхи не перетинаються з Шеріл — колишньою військовою медсестрою, яка живе на околиці міста. Шеріл не схожа на інших дорослих, яких вони знають: вона різка, замкнена і водночас вразлива, і її присутність вибиває підлітків із зони комфорту. Поступово між ними зав’язується зв’язок, який змушує кожного з чотирьох переглянути свої уявлення про дружбу, відповідальність і дорослішання. Те, що мало стати ще одним безтурботним літом, обертається на досвід, який змінює їхні життя назавжди, і саме ця трансформація, а не зовнішні події, стає справжнім рушієм історії.
«Того самого літа» (2026) — це камерна комедійна драма про дорослішання, знята режисером Аароном Стайлзом за власним сценарієм. Стрічка стала його повнометражним дебютом і одразу привернула увагу глядачів щирим, позбавленим голлівудського лоску підходом до історії. У головних ролях — Марай Аллен, Джордан Канн, Кензо Джованні Бенвенуто, а також Каріс Беді та Кетрін Стінгер. Фільм вийшов 23 квітня 2026 року, триває рівно 90 хвилин і поєднує легкий гумор із серйозними темами, серед яких — посттравматичний стресовий розлад і повернення до цивільного життя після військової служби. Попри скромний виробничий контекст, картина має надзвичайно високі глядацькі оцінки: 8,1 бала на IMDb та 9,8 з 10 на платформі Plex, що свідчить про те, що історія знайшла відгук у аудиторії. Дія відбувається в середині дев’яностих у Вікторвіллі, і творці навмисно уникають ретро-кліше, зосереджуючись на персонажах, а не на зовнішніх атрибутах епохи.