Історія починається з того, що Мерседес бачить, як її коханого Едмона Дантеса заарештовують за звинуваченням, у яке вона не вірить ні на мить. Вона намагається домогтися справедливості, але система працює проти неї: впливові люди, які зруйнували життя Едмона, не збираються зупинятися. Коли спроба втечі закінчується смертю Едмона, а сама Мерседес опиняється у в’язниці, її світ остаточно руйнується. Але замість зламатися вона виходить на волю з холодним рішенням — знайти кожного, хто причетний до цієї трагедії, і змусити їх заплатити. Фернан, Данглар і Елоїза де Вільфор стають її цілями, і кожна зустріч з ними — це не просто акт помсти, а спосіб повернути собі те, що в неї відібрали: право бути не жертвою, а людиною, яка сама обирає свою долю.
«Графиня Монте-Крісто» (2026) — це не черговий переказ «Графа Монте-Крісто», а спроба подивитися на історію Дюма очима жінки, яку в класичній версії зазвичай залишають на узбіччі. Режисери Джібріл Гліссант і Леонардо Д’Антоні разом зі сценаристкою Гайєю Гуасті зробили Мерседес не пасивною нареченою, яка чекає на порятунок, а героїнею, яка сама вирішує, як жити далі. Одрі Флеро, для якої це перша велика роль після «HPI», грає жінку, чия лагідність обертається сталлю, і саме на цьому контрасті тримається весь серіал. Візуально картина виглядає дорого — і це не випадково: 26 мільйонів євро бюджету дозволили зняти справжні кораблі, розкішні костюми й майже кінематографічні пейзажі Мальти та Чехії, які тут зображують Марсель. Серіал вийшов на TF1 16 листопада 2026 року, але його прем’єра на фестивалі в Ла-Рошелі відбулася за два місяці до того, і вже тоді критики відзначили, що попри знайомий сюжет, дивитися його цікаво саме через зміну оптики. Окремо варто згадати, що «Графиня» створена у співпраці з Netflix, тож після телевізійного показу вона має шанс знайти міжнародну аудиторію.