Хван-хі сидить навпроти письменниці Нан Йон у тихій кімнаті, заставленій книжками, і починає розповідь про себе так, ніби збирає докупи розірвані сторінки. Вона — студентка, яка прийшла до вчителя; небажана гостя в ресторані; дівчина чоловіка, який вагається між навчанням за кордоном і родиною; і, нарешті, читачка, яка повертається до тієї самої письменниці вже в Сеулі. У кожній із цих історій вона постає іншою: то холодною й розважливою, то жертовною, то здатною на зраду, у яку сама не може повірити. Вона прагне жалості й уваги, шукає нове місце, де могла б затриматися, і щоразу опиняється на межі між тим, ким її бачать інші, і тим, ким вона є насправді. Поступово стає зрозуміло, що всі ці обличчя — не маски, а частини одного цілого, і що подорож Хван-хі — це не пошук відповіді, а спроба прийняти те, що відповіді може й не бути.
«Обличчя Хван-хі» 2026 — південнокорейська психологічна драма режисера Лі Че Хана (Lee Jea-han), для якого це другий повний метр після дебюту «Світ Соні» (2021). Головну роль — Хван-хі — виконала Чон І Чжу (Jung Yi-ju), а компанію їй склали Кім Сі Ин (Kim See-eun) та Хван Мі Йон (Hwang Mi-young). Стрічка триває 2 години 5 хвилин, її світова прем’єра відбулася на Пусанському міжнародному кінофестивалі у жовтні 2026 року, а в південнокорейський прокат фільм вийшов 9 вересня 2026-го. Окрема деталь, яка додає картині ваги: це не традиційний наратив, а «чотири новели», об’єднані одним персонажем, і саме структура, за задумом режисера, мала стати головним інструментом дослідження суперечливої людської природи.